“А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!” (Псал.35:28). ЩМП 281.1
Одного разу я була в Англії, і там проходив грандіозний парад. Це було святкування ювілею правління королеви. Всі тільки й говорили про це. У вікнах усіх магазинів висіли її портрети. Всі вихваляли королеву Англії. І я подумала: що було б, якби ми зняли з вікон портрети королеви і атрибути її слави, а замість них повісили зображення слави і величі Ісуса? Чи не вважали б нас люди релігійними фанатиками? Звичайно, вони би подумали, що ми надто далеко зайшли зі своєю релігією. Однак невже наш Творець не зняв із Себе Свій царський одяг і вінець слави? Хіба Він не одягнув Свою Божественність у людське єство і не прийшов у наш світ, щоб померти, принісши цим самим Себе в жертву за людину? Чому би нам постійно не говорити про це привселюдно? Чому би нам постійно не роздумувати про Його незрівнянну любов? ЩМП 281.2
О, якби наші вуста перестали мовчати і віддали Йому хвалу! О, якби ми змогли позбутися духовного заціпеніння, яке охопило нас, і побачили Божу славу в особі Ісуса Христа! Ми покликані бути представниками нашого Господа на землі. Через нас Він може передавати Своє небесне світло тим, які перебувають у темряві. Ви, що сповідуєте віру в Господа і заявляєте, що знаєте Його, що скуштували і побачили, який добрий Господь, розкажіть про це оточуючим. Віддайте хвалу Тому, Хто покликав вас із темряви у Своє чудове світло. ЩМП 281.3
Якщо люди могли влаштувати таке свято з нагоди ювілею королеви, смертної людини, ми теж можемо не менш урочисто сповіщати про Князя Життя, Який незабаром прийде у Своїй величі, щоб узяти Своїх стомлених послідовників до Себе. Він розкриє двері темниць смерті і випустить полонених на свободу, щоб дати Своїм улюбленим дітям, які сплять смертним сном, славне безсмертя! Чому тоді Христос не займає належного місця в наших розмовах? Ми вже майже вдома, тому нам потрібно всіляко підбадьорювати стомлених воїнів Христа, мандрівників і приходьків на цій землі, словами про те, що ми вже дуже скоро досягнемо кращої країни — бажаної Небесної Батьківщини (Рев'ю енд Геральд, 11 лютого 1890 р.). ЩМП 281.4