“І вели з Ним на страту також Інших двох злочинців” (Луки 23:32). ЩМП 294.1
“Ось сатана випросив вас, щоб пересіяти, як пшеницю; Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри” (Луки 22:31, 32). Ці слова, колись сказані Петрові, мають відношення до кожного християнина. Подяка Богові за те, що Він не залишає нас самих. У цьому наша безпека. Сатана не в силі звести до вічної погибелі жодну людину, яка утверджена в істині, чия віра випробувана і зміцнена перед різними спокусами втручанням Божого Провидіння. Адже у Христі Небо вилило благодать, щоби приготувати кожного віруючого витримати натиск ворога. Тому Христос є джерелом нашої сили і нашим визволенням від хитрощів та нападів ворога. ЩМП 294.2
Сатана готує численні підступні й витончені спокуси, прагнучи звести Божий народ. Біблія порівнює його з рикаючим левом, який ходить усюди в пошуках тих, хто ще не поклався цілковито на Божу охорону і захист. Диявол усіма своїми силами намагається звести їх своїм підступом й остаточно знищити. Без Христа ми не зробимо жодного кроку. Проте у цих словах Христа міститься дорогоцінна розрада: “Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри”! Сатана не хоче пересівати полову, він хоче мати у своїх руках пшеницю, іншими словами, мати владу над тими, хто носить ім'я Христа. Тому нам потрібно постійно пильнувати і молитися. ЩМП 294.3
Христос підносить наші молитви до Отця, з'єднуючи їх зі Своїми хресними заслугами, і завдяки цьому вони стають приємними пахощами перед Божим лицем... Коли б сатана не спокушав вас, завжди пам'ятайте, що Христос дивиться на вас, а мета сатани — тримати вас у Своїх руках і пересівати, як пшеницю. Тому не забувайте просити Бога допомогти вам пережити спокусу і споглядати на Христа, Який заступається за вас. Щиро зверніться до Бога: “Господи, врятуй мене, я гину”, — і тоді спокуса вас не здолає і ви не згрішите. Покладіться твердо на силу Ісуса і разом з апостолом Павлом скажіть: “Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив. Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Римл.8:37-39) (Наставник молоді, 20 грудня 1894 р.). ЩМП 294.4