“Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе” (Ісаї 53:11). ЩМП 379.1
Що підтримувало Божого Сина під час Його земного життя, боротьби і страждань? Він бачив майбутні результати Своїх мук, тому був задоволений. Вдивляючись у вічність, Він бачив майбутнє щастя тих, що завдяки Його смиренню отримали прощення і вічне життя. Його вухо чуло вигуки спасенних усіх віків. Він чув, як викуплені співають пісню Мойсея й Агнця (Дії апостолів, c. 412). ЩМП 379.2
“Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Кожна мить земного життя Христа була виявом цього дару від Бога. Безгрішний Христос приніс безмежну жертву заради грішників, щоб спасти їх. Він прийшов як “страдник, знайомий з хворобами”, а ті, ради кого Він прийшов, дивилися на Нього, неначе “Бог Його вдарив поразами й мучив” (Ісаї 53:3, 4). Він прийняв чашу страждань, неначе Він був винним, і випив її до дна. Він поніс на Собі всі гріхи світу і, незважаючи на страшні муки, все витерпів до кінця... Але, на превеликий жаль, ніхто не в змозі до кінця осягнути й оцінити любов, відкриту на Голгофському хресті... ЩМП 379.3
У кожному перенесеному Ісусом стражданні ми бачимо муки люблячого Бога Отця. Господь Сам мучився у величі Своєї всесильної любові, виявленої до світу, який гинув у своїх гріхах. Завдяки принесеній жертві Божого Сина, дар вічного життя став доступним для кожного сина й дочки Адама (Лист 100, 1911 р.). ЩМП 379.4
Викуплені Христом є Його перлами, Його дорогоцінним і особливим скарбом. “Вони як каміння корони, засяють у Краї Його”. “Багатство слави Його спадщини у святих” (Зах.9:16; Ефес.1:18). ЩМП 379.5
“Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься”. Христос споглядає на чистоту і моральну досконалість своїх викуплених як на нагороду за всі Його страждання, приниження і любов, що доповнюють Його славу. ЩМП 379.6
Христос є центральною Особою всесвіту, і саме від Нього походить уся слава (Рев'ю енд Геральд, 22 жовтня 1903 р.). ЩМП 379.7