Go to full page →

23 лютого. Подивіться, яка любов! ЩМП 60

“Подивіться., яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав” (1 Івана 3:1). ЩМП 60.1

“А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім'я” (Івана 1:12). “Бо всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі. Адже ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче! Сам Дух свідчить нашому духові, що ми діти Божі. Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися. Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті в порівнянні з майбутньою славою, що має з'явитися нам” (Римл.8:14-19). ЩМП 60.2

Іван не міг знайти відповідних слів, щоб описати захоплюючу любов Бога до грішної людини; тому він закликає всіх подивитися на цю любов, яка відкрилася в дарі Його Єдинородного Сина. Завдяки досконалості Жертви, принесеної за грішне людство, віруючі в Христа... можуть бути спасенні від вічної загибелі. Христос був єдиний з Отцем, однак, коли гріх увійшов у наш світ через непослух Адама, Він був готовий залишити Своє високе становище рівного Богові. Христос перебуває у світлі, до якого не може наблизитися людина. Господня слава настільки могутня, що ніхто з людей не може побачити Його обличчя і залишитися живим. Проте Він покірно переносив насмішки, побої, страждання, біль і смерть, щоб задовольнити вимоги незмінного Божого Закону і підготувати шлях, щоб грішник міг залишитися живим завдяки Його смерті і через Його праведність. Ця справа була доручена Йому Отцем, і ті, хто приймають Христа, цілковито покладаючись на Його заслуги, стають синами і дочками Божими — спадкоємцями Бога, і співспадкоємцями Ісуса Христа. ЩМП 60.3

Хай ніхто... якими б заслугами, талантами чи ученими ступенями він не володів, не думає, що завдяки цьому зможе прийняти Христа. Кожна людина повинна дивитися на небо з благоговінням і вдячністю, захоплено вигукуючи: “Подивіться, яку любов дав нам Отець!” (Наставник молоді, 27 вересня 1894 р.). ЩМП 60.4