“На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно на початку було у Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало” (Івана 1:1-3). ЩМП 10.1
Христос, Слово, Єдинородний Божий, нероздільний з Вічним Отцем — єдиний з Ним за природою, характером і намірами. Тільки Він Один міг збагнути всі поради і задуми Божі. “І кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру” (Ісаї 9:5). Його походження — “віддавна... від днів віковічних” (Мих.5:1). Син Божий говорить про Себе як про мудрість: “Господь мав Мене почином путі Своєї, перше з творінь Його споконвічних... від віку, від початку, раніше, ніж земля постала... Я була при Ньому, при роботі, Я була його втіхою щоденно, усміхалась перед Ним повсякчасно” (Прип.8:22-30). ЩМП 10.2
Через Свого Сина Отець створив усіх небесних істот. “В Ньому створене все... престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — все через Нього і для Нього створене” (Колос.1:16). Ангели — Божі службові духи, в сяйві світла від присутності Господа, на швидких крилах поспішають виконати Його волю. А владарює над ними Помазанець Божий, Котрий є “образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили” (Євр.1:3) (Патріархи і пророки, c. 8). ЩМП 10.3
Христос був Богом у вищому значенні цього слова... Господь Ісус Христос, Божий Син, існував споконвіку як окрема, однак єдина з Отцем Особа. Він був неперевершеною славою Небес. Він був Повелителем небесних сил, і Йому за правом належало благоговійне поклоніння... ЩМП 10.4
В істині про те, що Христос був єдиний з Отцем ще до заснування світу, містяться слава і світло. Це світло сяє в темному місці, осяюючи його променями споконвічної Божої слави (Вибрані вісті, кн. 1, с. [247, 248]). ЩМП 10.5