“Але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне” (Дії 10:35). ЩМП 102.1
Ісус навчав, що біблійна релігія не міститься у власному піднесенні і догоджанні, але у здійсненні діл любові, у справжній доброчинності, у наданні допомоги іншим... ЩМП 102.2
Життя Христа було вільне від гордості і самолюбування... Будучи Творцем усіх світів, Він говорив про Себе: “Лисиці нори мають і небесні птахи гнізда, а Син Людський не має де голови прихилити” (Матв.8:20). ЩМП 102.3
Ісус, Володар Неба, Цар слави, у Своєму людському житті був терплячим, добрим, ніжним, благородним, сповненим любові до малих дітей, а також співчуття до тих, хто зазнавав спокус і терпів утиски. Про Себе Він сказав: “Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю” (Луки 4:18). ЩМП 102.4
Виконуючи на землі таку величну місію, Христос не мав домівки, часто відчував голод і спрагу. Представники ж Його народу з хитрістю, інтригами, заздрістю і ненавистю переслідували Його... ЩМП 102.5
Він помер найбільш ганебною смертю, здійснивши повне і цілковите викуплення, щоби ніхто не загинув, але прийшов до покаяння. Він приніс жертву за кожну розкаяну душу, щоб усі могли знайти в Ньому Викупителя гріха. Якщо віруючі в Нього будуть втілювати в житті Його вчення, якщо вони будуть слідувати Його прикладу і стануть дорогоцінним світлом, — вони зроблять для світу те, чого не змогла зробити жодна людська філософія. Уроки Христа закладають фундамент для релігії без каст і прошарків, де юдей і язичник, вільний і раб — всі з'єднані в одне братство, рівні перед Богом, бо всі вони — галузки Живої Лози. Вони вірять у Христа як свого особистого Спасителя (Наставник молоді, 18 липня 1901 р.). ЩМП 102.6