“Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота” (Прип.8:6). ЩМП 144.1
Я благаю, щоб Святий Дух контролював мої думки протягом дня. Я прошу Бога про мудрість у своїх роздумах, про ясність думок, про розуміння Божого Слова, про здатність бачити у ньому скарби істини і ділитися ними з оточуючими. Так робив наш великий Учитель. Мене чимраз більше вражає велич істини про скорий прихід Господа на хмарах небесних з великою силою і славою. Віра в це спонукає мене завжди і всюди виявляти належну розважливість. Проте, попри постійні заклики до серйозності, нікому не слід виявляти духу смутку і журби... ЩМП 144.2
Якщо ми будемо щасливими і радісними, тоді для безглуздості не залишиться місця, а наша віра поєднуватиметься з розсудливістю. Слова і вчинки формують характер, тому наші слова повинні бути ясними, чистими, простими і піднесеними. Дар мови є дорогоцінним талантом, і Господеві неприємно чути грубу, жаргонну мову, яка має гострий присмак пороку й аморальності. Жодний християнин не повинен опускатися до того, щоби наслідувати і сприймати від когось подібні звички у мові... Ці згубні, немудрі слова є немилозвучними нотами і нікому не приносять щастя. Вони завдають шкоди духовності людини. Боже Слово забороняє промовляти їх. ЩМП 144.3
“Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло. Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, що люди скажуть, відповідатимуть судного дня, бо за словами своїми будеш оправданий, і за словами своїми будеш осуджений” (Матв.12:35-37). ЩМП 144.4
“Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?” (Матв.9:4). Ісус бачив людські серця і думки... Поруч з нами також присутній Свідок, Який відзначає кожне сказане слово і кожний вчинок, добрий чи поганий (Рукопис 174, 1897 р.). ЩМП 144.5