“Відкрий мої очі, щоб я міг побачити чудеса Закону Твого!” (Псал.119:18). ЗІХ 123.1
Христос прийшов до людей, обдурених і одержимих бісом честолюбства. У той час вони перебували під владою римського ярма, чекаючи пришестя Того, Хто мав встановити царство виключно для них і куди не увійдуть ніякі інші народи на Землі. Він повинен був зруйнувати язичницьке іго, піднести Свій народі зробити їх князями. Усі народи мали б зібратися перед Посланником Божим, вклонитися Йому або ж бути знищеними. ЗІХ 123.2
Постійно з'являлися пророки, що претендували на те, що їм дана особлива звістка саме такого змісту. Юдея, на їхню думку, повинна бути вшанована як осереддя сили і слави. Царства світу і багатства язичників повинні бути покладені до їхніх ніг, а вони мали б бути звеличені як царі і священики перед Богом. Люди, що не вірили у високе призначення юдейської нації, розцінювалися як невірні. Якщо їхні молитви не рясніли цими славними очікуваннями, то вони вважалися гірше, ніж безкорисними. Люди настільки підпадали під спокуси сатани, що були зовсім не готові до реального пришестя Христа. ЗІХ 123.3
Мета Христа полягала у тому, щоб відкрити людям характер Його царства, показати, що звання, положення і титули Не мають жодного значення, що тільки істинне благочестя і святий характер цінуються в очах неба. Найперші фрази Його Нагірної проповіді змітали усі їх амбіції у порох. “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. Блаженні лагідні, бо вони вспадкують землю. Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими наречуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє є Царство Небесне” (Матв.5:3-10). ЗІХ 123.4
Нагірна проповідь розкривала суть Закону. Христос показав, що вимоги Божого Закону здатні викликати важливі наслідки. Він намагався виправити честолюбні мрії юдеїв, підносячи істинні почуття і проголошуючи благословення на риси характеру, цілковито протилежні тим, які вони виношували. Ісус відкрив їм царство, куди не можуть потрапити ні людські амбіції, ані земні пристрасті... ЗІХ 123.5
Метою Христа було... підняти гинучі від необізнаності істинного благочестя душі у чисту небесну атмосферу. (Поради батькам та вчителям, c. [259-260]). ЗІХ 123.6