“Тож благаю вас, браття, милосердям Божим повіддавайте тіла ваші в жертву живу, святу, приємну Богові, як духовне служіння ваше” (Римл.12:1). ЗІХ 147.1
Нам потрібно берегти свої сили, щоб попрацювати для справи Божої у той час, коли наша праця буде особливо погрібною. Не потрібно класти на себе тягар, який можуть і повинні понести інші. Нам потрібно зберігати життєрадісність, надію і внутрішній мир, бо від цього залежить наше здоров'я. Робота, доручена нам Богом, не повинна заважати нам піклуватися про своє здоров'я; ми зобов'язані перемогти наслідки перенапруження. Чим міцнішим буде наше здоров'я, тим краще зможемо працювати. Коли напружуємося, наш організм послаблюється, і ми навіть застужуємося. Найпростіші хвороби можуть дати серйозні ускладнення, якщо захисні сили організму будуть послаблені. Ми не повинні покладати на Бога піклування про наш організм, тому що Він цю відповідальність поклав на нас (Свідоцтва для Церкви, т. 3, c. [13]). ЗІХ 147.2
Бог створив людину не набагато нижчою за ангелів і наділивши її рисами, які, за правильного використання, зробили б її благословенням для світу, відображенням слави Подателя усіх благ. Але хоча й людина створена за подобою Божою, вона через своє нестримання порушила Божі принципи і фізіологічні Закони, яким підпорядковане її тіло. Нестримання будь-якого вигляду притупляє органи сприйняття і настільки послаблює нервові клітини мозку, що він втрачає можливість правильно оцінювати вічні цінності; більше того — він ставить їх на один рівень із побутовими речами. Високі можливості розуму, призначені для піднесених цілей, підкоряються низьким пристрастям. Через наш організм, якого привчили до нездорової їжі, розумові і моральні сили не зможуть розвиватися і зміцнюватися, бо між тілесним і духовним існує тісний взаємозв'язок. Апостол Петро добре розумів це, а тому наголошував, попереджуючи своїх братів: “Улюблені, благаю вас, як пришельців і мандрівників, сторонитися тілесних пожадливостей, які воюють проти душі” (1Петр.2:11). ЗІХ 147.3
У так званому християнському світі нині мало моральної сили. Люди розвивають у собі порочні звички, виявляючи неповагу до фізичних і моральних Законів, у результаті чого дуже знижуються загальні норми благочестя і доброчинності. Погані звички негативно впливають на здоров'я тіла, послаблюючи людину у розумовому і духовному відношеннях... ЗІХ 147.4
Отримавши світло проте, що харчуватися слід просто, а одягатися у відповідності до фізичних і моральних Законів, ті, котрі відвернулися від цього світла, що вказує на їх обов'язок, будуть нехтувати ним і в інших областях. Якщо вони приглушують голос сумління, аби не нести хреста, оскільки не бажають йти на жертви і жити у згоді із Законами природи, то вони будуть порушувати і Десять Заповідей, аби лише утекти від суспільного паплюження і ганьби... Багато навіть тих, хто сповідує суботу... радше тримаються за павутиння світської моди і світських пожадливостей, аніж прагнуть мати здорове тіло, здоровий розум і освячене серце (Свідоцтва для Церкви, т. 3, c. [50-51]). ЗІХ 147.5