“Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло” (Лука 19:10). ЗІХ 23.1
З'являється посланий небом Учитель, і не хто-небудь, а Сам Син Безмежного Бога. Розгорніть книгу і читайте про Нього. Мойсей проголосив ізраїльським синам: “І сказав до мене Господь: ‘Добре сказали вони. Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої вуста Його, і Він їм говоритиме усе, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм ім'ям, — Я покараю того’” (Втор.18:17-19). Тут міститься провіщення про чудову появу Пророка, словами Якого неможна нехтувати, бо Він має найвищу владу і непереможну силу. ЗІХ 23.2
Розкрийте Книгу і прочитайте те, що пророк Ісая говорить про Його служіння: “Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі, щоб радість вчинити сіонським страждальцям, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радості замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведності, садженцями Господніми, щоб прославивсь Господь!” (Ісая 61:1-3). ЗІХ 23.3
І знову читаємо про Христа, прийдешнього Вісника Заповіту, Сонце праведності на сході. Месія — головна тема пророчих передбачень... ЗІХ 23.4
Та коли Він прийшов, юдеї не прийняли Його, бо в них склалася фальшива думка про те, яким має бути Його пришестя. Цей Ісус — селянин, столяр сумнівного походження — і в той же час Син Божий, Месія? Цього не може бути! ЗІХ 23.5
У Христі щезла різниця між юдеями та іншими народами. Він ішов туди де міг навчати людей різних верств суспільства. Часто Він нагадував їм, що прийшов служити усій людській сім'ї: і юдеям, і язичникам. “Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних” (Лука 5:32), — проголосив Він. Він прийшов “знайти та спасти,що загинуло”. Саме тому Він залишив дев'яносто дев'ять, що були в безпеці, з цієї причини Син Божий склав Свої царські шати і приховав Свою божественність у людському єстві. Увесь світ — це поле, де працює Христос. Ніщо менше Його не влаштовує (Ознаки часу, 24 червня 1897 р.). ЗІХ 23.6