Go to full page →

30 вересня. Правдиві, вірні, чесні ЗІХ 275

“Будь вірний до смерті, і Я дам тобі вінець життя” (Відкр.2:10). ЗІХ 275.1

Боже всевидюче око помічає вади усіх і найбільші захоплення кожного, однак Він терпляче ставиться до наших помилок, співчуваючи слабкостям. Він закликає Свій народ плекати такий же дух ніжності і терпіння. Справжні християни не будуть тішитися, зауважуючи вади і гріхи інших. Вони зосереджуватимуть свої думки лише на привабливому й позитивному. Для християнина будь-яке вишукування помилок огидне, а кожне слово докору — болісне... ЗІХ 275.2

Коли б усі, хто називають себе християнами, більше звертали увагу на власні вади, що потребують виправлення, замість того, щоб говорити про недоліки інших, тоді сучасна Церква була б більш здоровою. Дехто виявляє чесність, коли це нічого йому не коштує, але якщо вигідніше злукавити, чесність забувається. Чесність і лукавство не можуть жити поряд. Або буде викоренене лукавство і запанує істина та чесність, або буде викохуватись лукавство, а чесність забудеться; Вони абсолютно несумісні. Одне—пророк Ваала, і зовсім інше — справжній Божий пророк. Коли Господь збере Свої дорогоцінні камені — справжні, чисті, непідробні,—на них буде приємно подивитися. Для таких людей ангели готують вінці; на цих, прикрашених перлами коронах буде відбиватись чудове світло, яке сяє від Божого престолу... ЗІХ 275.3

Господь випробовує Свій народ. До вад власного характеру ви можете бути такими суворими і критичними, як тільки захочете, але до ближніх ви маєте бути добрими, поблажливими і тактовними. Запитайте себе: чесний я перед Богом до самих кісток, чи може двоєдушний? Благайте Господа врятувати вас від самообману. Адже мова йде про вічні інтереси. В той час як чимало людей прагнуть слави і надбань у якому стані ви, мої улюблені брати і сестри? Чи прагнете ви всім серцем придбати впевненість у Божій любові і чи запитуєте: “Хто покаже мені, як зробити міцнішим моє звання й обрання?” ЗІХ 275.4

Сатана старанно вивчає притаманні людям гріхи, а потім починає роботу спокушення й уловлювання в свої сіті. Ми зазнаємо найважчих спокус, але, якщо мужньо змагаємося в Господніх битвах, нас очікує перемога. Усім загрожує небезпека. Але коли живете покірним молитовним життям, то вийдете зі спокус коштовнішими, ніж чисте золото і навіть золото офірське. Якщо ж виявимо легковажність і будемо занедбувати молитву, то станемо “як мідь брязкаюча або бубон гудячий”. ЗІХ 275.5

Декотрі майже за всім заблукали в лабіринті скептицизму. Таким я хочу сказати: відверніть свої думки від цього лабіринту і зосередьте їх на Богові. Чим більше віра і святість наближають вас до вічного Бога, тим ясніше і яскравіше побачите справедливість Його ставлення до вас. Метою своєї праці зробіть вічне життя (Свідоцтва для Церкви, т. 5, c. [95-98]). ЗІХ 275.6