“Віч-на-віч розмовляв Господь з вами па горі з-посеред полум'я” (Втор.5:4). ЗІХ 302.1
Бог ніколи не залишав Церкву без свідків. У всіх випробуваннях і кризах, за будь-яких переслідувань та утисків, серед духовної темряви, через яку проходила Церква, Він завжди мав людей, готових виконувати Його служіння, сприяючи прогресу Церкви. Свою істину Бог відкривав людям через патріархів і пророків. Христос був Учителем Свого народу як у давнину, так і в час Свого перебування на землі у людському тілі. Приховуючи Свою славу в людському єстві, Він часто з'являвся Своєму народові, розмовляючи з людьми “віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною” (Вих.33:11). Як невидимий Вождь Ізраїлю, Він був огорнений стовпом вогняним та хмарним і говорив до Свого народу через Мойсея. Пророки, котрих Він покликав для особливого служіння і проголошення особливої вістки, чули Божий голос. Господь посилав їх багаторазово повторювати одне і те ж. Він доручав їм вістку, яка не потурала примхам і волі людей. Свою вістку Він вкладав до їхніх уст, щоб вони проповідували її. Ісус запевняв, що Святий Дух навчить їх, як і що говорити. Той, Хто знає людське серце, давав їм слова, здатні зворушити людей... ЗІХ 302.2
В історії Церкви ніколи не буде такого часу, коли Божий працівник зможе сісти, склавши руки, і спокійно сказати: “Мир і безпека” бо тоді несподівано прийде загибель. На фоні зовнішнього процвітання може видаватися, що праця успішно просувається вперед, однак сатана — пильний ворог; він постійно планує і радиться зі своїми ангелами, як здійснити ще один переможний напад. Протидія сатани буде ставати дедалі запеклішою, бо ним рухають пекельні сили. В той час як Божий народ, спонукуваний силою від Божого престолу, працює, докладає невтомних зусиль, запроваджуючи в Церкві ідеал Христової праведності, боротьба ставатиме усе рішучішою. Виникатимуть конфлікти прагнень, планів, зіткнення небесних принципів з принципами сатани. Істина в її різноманітних проявах виступить у боротьбі з мінливими, постійно зростаючими формами омани, які спокушуватимуть і вибраних. ЗІХ 302.3
Нам потрібно ревно працювати оскільки боротьба буде запеклою, а не так, щоб тільки бити повітря. Для служіння проповіді, літературної праці потрібні люди працьовиті, мужні, подібні до Калева, здатні відрізнити правду від омани; це мають бути люди посвячені, спроможні розуміти слова вірного Свідка (Свідоцтва для служителів, c. [404-407]). ЗІХ 302.4