“Вона ж народить Сина, і даси Йому ім'я Ісус, бо Він спасе Свій народ від його гріхів” (Матв. 1:21). ВУС 230.1
Представники юдейського народу спотворили свою релігію марними церемоніями та звичаями... Вони перебували під ярмом римлян і мусили платити їм податок. Але юдеї не хотіли миритися з неволею та з нетерпінням чекали свого тріумфу, коли з'явиться Месія, могутній Спаситель, передречений в пророцтві... Вони вважали, що Прийдешній Визволитель під час Свого об'явлення візьме царські почесті, підкорить їхніх гнобителів силою зброї та зійде на престол Давида. Якби вони покірно та з духовною проникливістю досліджували пророцтва, то не потрапили б у таку велику оману й не залишили би без належної уваги пророцтва, які вказують на Його Перший прихід у покорі, і правильно зрозуміли б пророцтва про Його Другий прихід у силі та великій славі... Євреї не зуміли відрізнити пророцтва про Перший прихід Христа від пророцтв, які описують Його Друге славне об'явлення. Вони очікували від Його Першого приходу сили й слави, якими буде супроводжуватися Його Другий прихід... ВУС 230.2
Коли виповнився час, народився Христос — у хліві, де Його поклали в ясла, поряд з домашньою худобою... Його Божественна слава та велич затамувалися в людському тілі, і ангели сповістили про Його Прихід. Вістка про Його народження радістю відгукнулася в небесних оселях, тоді як великі світу цього нічого не знали про цю подію... Вони чекали могутнього князя, який буде правити на престолі Давида і царство якого буде стояти вічно. Їхні зарозумілі й гордовиті уявлення про Прихід Месії не відповідали пророцтвам, які вони самовпевнено бралися тлумачити людям... ВУС 230.3
Небожителі розуміли, що настав час з'явитися Христові у світ, і ангели залишили славу, щоб стати свідками того, як Його приймуть ті, кого Він прийшов благословити та спасти. Вони споглядали Його славу на Небі й розраховували, що й тут Йому виявлять почесний прийом, гідний Його характеру та величі Його місії... Небесні ангели з подивом дивилися на байдужість народу та його невігластво щодо Приходу Князя життя (Рев'ю енд Геральд, 17 грудня 1872 р.). ВУС 230.4