“Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості” (Луки 2:40). ВУС 237.1
Юдейський народ спотворено уявляв собі Месію та Його служіння... Юдеї шукали тієї слави, яка буде виявлена, коли Христос прийде вдруге, і не досліджували Писання, щоб дізнатися, що перший раз Він прийде в дуже скромному образі. Однак Ісус ставив питання про Писання, які вказували на Його Перший прихід, і ці питання освітлювали сяйвом розум усіх охочих прийняти істину. Перш ніж Він прийшов на Землю, Він дав ці пророцтва Своїм рабам, які записали їх, і тепер, коли Він вивчав Біблію, Святий Дух нагадав Йому про них і показав Йому велику справу, яку Він мав звершити на Землі. Зростаючи в пізнанні, Він передавав це знання іншим. Однак, хоч Він був мудріший за вчених мужів, Йому була невластива гординя, Він не цурався навіть найскромнішої праці. Він терпляче ніс Свою частку тягаря разом з батьком, матір'ю та братами і працював на благо Своєї сім'ї. Хоча вчені мужі й дивувалися з Його мудрості, Він був слухняний Своїм батькам і працював Своїми руками, як будь-який інший працівник. Про Ісуса сказано, що, зростаючи, Він сповнювався мудрості, і благодать Божа була на Ньому. ВУС 237.2
Зростаючи з дня на день у премудрості та в усвідомленні Своєї чудової місії в цьому світі, Він аж ніяк не нехтував навіть найскромнішими повсякденними обов'язками. Він із задоволенням виконував роботу, характерну для дітей і юнаків у скромних будинках, оскільки Він знав, що означає жити під тягарем бідності. Він розуміє спокуси дітей, бо Сам переніс їхні труднощі та випробування. Твердим і непохитним був Його намір чинити добро; хоч інші намагалися схилити Його до зла. Він ніколи не поводився неправильно й ні на йоту не ухилявся зі шляху істини та правди. Ісус завжди був слухняний Своїм батькам і виконував усі обов'язки, які випадали на його долю. Однак дитинство Його і юність протікали зовсім не радісно та спокійно. Його бездоганне життя викликало заздрість і ревнощі у Його братів, бо вони не вірили в Нього. Їх дратувало те, що Він поводив себе не так, як вони, і не брав участі разом з ними в злих справах. У сім'ї Він був життєрадісний, але ніколи не шумів. Було видно, що Він прагнув навчатися. Він отримував величезне задоволення від природи, і Бог був Його Вчителем (Наставник молоді, 28 листопада 1895 р.). ВУС 237.3