“Як Христос встав із мертвих славою Отця, так і ми почали виходити в оновленні життя” (Римл. 6:4). ВУС 260.1
Тим, хто бажає стати Його учнями, Він пропонує взяти Його ярмо на себе та навчитися від Нього, лагідного й покірного серцем, і Він обіцяє тим, хто зробить це, що вони знайдуть спокій своїм душам. Лагідність і покора, якими вирізнялося життя Христа, виявляться в житті та характері тих, хто “чинить так, як чинив Він”... ВУС 260.2
Блаженна душа, яка може сказати: “Я винен перед Богом, але в мене є Захисник — Ісус. Я порушив Його Закон. Я не спроможний спасти сам себе, але я покладаюся всім серцем на дорогоцінну кров, пролиту на Голгофі”... ВУС 260.3
Христос прийшов піднести та прославити Закон, Він прийшов звеличити давню заповідь, яку ми маємо від початку. Отже, нам потрібні закон і пророки. Нам потрібен Старий Завіт, він спрямовує нас до Нового Завіту, який не підміняє собою Старий, а чіткіше відкриває нам План спасіння, наповнюючи змістом усю систему жертвоприношень і слово, яке ми маємо від початку. Досконалий послух призначений для кожної душі, а послух ясно вираженій волі Божій зробить вас єдиними з Христом. Ви зможете жити благородним життям, бо життя Христа як раба Єгови було благородним... Самовпевненість і неосвячена незалежність заважають багатьом здобути цінні дари в Христі... ВУС 260.4
Той же Ісус, Який зробив любов керівним старозавітним принципом, заповів, щоб любов була керівним принципом у серцях Його послідовників і в Новому Завіті. Дотримання принципу любові і є справжнім освяченням. Ті, хто ходить у світлі, будуть чадами світла й поширюватимуть світло серед людей у доброті, милості й очевидній любові... ВУС 260.5
Чисте вчення зіллється з праведними справами, небесні заповіді переплетуться зі святими вчинками. Серце, сповнене благодаті Христової, виявить себе в мирі та радості, і там, де живе Христос, характер стане чистим, піднесеним, благородним і прославленим (Наставник молоді, 8 листопада 1894 р.). ВУС 260.6