“Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають” (Євр. 11:6). ВУС 304.1
Коли через покаяння та віру ми приймаємо Христа як нашого Спасителя, Господь прощає нам наші гріхи і знімає з нас покарання, передбачене за порушення Закону. Після цього грішник постає перед Богом як праведник, знаходить благовоління Небес і через посередництво Духа має спілкування з Отцем і Сином. Однак слід виконати ще одну справу, і вона має поступальний характер. Душа має освятитися через істину. І це теж досягається через віру. Адже перетворити характер можна тільки через благодать Христа, яку ми отримуємо через віру. ВУС 304.2
Украй важливо, щоб ми чітко розуміли природу віри. Багато людей вірять, що Христос — Спаситель світу, що Євангеліє — справжнє об'явлення Плану спасіння, але при цьому вони не володіють вірою, здатною спасти. Розумом вони переконані в істині, але цього недостатньо; щоб отримати виправдання, грішники повинні мати таку віру, яка присвоює заслуги Христа їхнім власним душам. Ми читаємо, що біси “вірять і тремтять”, але їхня віра не приносить їм виправдання та спасіння так само, як і віра тих, хто одним лише розумом погоджується з біблійними істинами. Така віра не досягає найважливішої мети, бо істина не торкається серця й не перетворює характер. ВУС 304.3
У цієї віри, спроможної спасти, є довіра до Бога внаслідок переконаності у великій викупній жертві, принесеній Божим Сином на Голгофі. У Христі виправдані віруючі бачать свою єдину надію та єдиного Визволителя. Переконання може існувати без довіри, але впевненість, яка породжується довірою, не може існувати без віри. Усі грішники, які пізнали спасительну силу Христа, дедалі більше виявлятимуть цю довіру в міру збільшення свого духовного досвіду. ВУС 304.4
Нижченаведені слова апостола проливають світло на те, у чому полягає істинна віра. Він говорить: “Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся. Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння”. Вірувати серцем означає щось більше, ніж просто мати переконання або погоджуватися з істиною. Це щира ревна віра, яка охоплює прив'язаності душі; це віра, яка діє через любов і очищає серце (Ознаки часу, 3 листопада 1890 р.). ВУС 304.5