“Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови” (Псал. 51:12). ВУС 307.1
Святий Дух — вільна, діяльна, незалежна Особа. Небесний Бог використовує Свого Духа, як Він хоче: людський розум, судження та методи настільки ж неспроможні встановити для Його діяльності межі, наскільки неспроможні сказати вітру: “Наказую тобі віяти в певному напрямку й поводитися так і так”. Як вітер зривається з усієї сили, згинаючи та ламаючи дерева на своєму шляху, так і Святий Дух впливає на людські серця, і жодна смертна людина не може обмежити Його дії... ВУС 307.2
Щоб стали чистими потоки, які витікають із серця, потрібно очистити саме джерело. Ніхто з тих, чия релігія є лише законницькою й має вигляд благочестя, не може відчувати себе в безпеці. Християнське життя — це не видозмінений або покращений варіант старого життя, а перетворення сутності людини. Це смерть для гріха та власного “я”, це абсолютно нове життя. Така зміна може відбутися тільки завдяки дієвій силі Святого Духа... ВУС 307.3
Дія Божого Духа в різних людях виявляється по-різному. Одні під впливом цієї Сили починають тремтіти перед Божим Словом. Викривальна вістка так глибоко проникає в їхню душу, що в серці починає вирувати суміш почуттів і вся їхня сутність підкоряється переконливій силі істини... ВУС 307.4
Інші приходять до Христа спокійнішим шляхом. Чоловіки та жінки, мертві через провини й гріхи, усвідомлюють свою провину й навертаються до Бога під дією Його Духа. Безтурботні та норовливі стають серйозними. Запеклі розкаюються у своїх гріхах, а невіруючі здобувають віру. Гравці, п'яниці, розпусники стають врівноваженими, тверезими й чистими людьми. Бунтівні й уперті стають лагідними та христоподібними... ВУС 307.5
Святий Дух торкається внутрішнього “я” людини доти, доки воно не усвідомить Божественної сили й у ньому не оживе духовна спроможність до рішучого кроку. У душі відбувається невидима для світу глибока й серйозна робота... ВУС 307.6
Люди, які по-справжньому люблять Бога, мають внутрішній доказ того, що їх любить Бог. Вони мають спілкування з Христом, і їхні серця зігріваються гарячою любов'ю до Нього. Бог вважає їх Своїми й наділить їх особливим Своїм благоволінням, даючи можливість стати досконалими в Христі, усе перемагаючи силою Того, Хто полюбив їх (Ознаки часу, 8 березня 1910 р.). ВУС 307.7