“Блаженна людина... що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!” (Ісаї 56:2). ВУС 361.1
Передчуваючи наступ євангельської епохи, пророк Ісая дуже яскраво й разюче говорить про обов'язкове дотримання суботи та про благословення, які приносить її дотримання... ВУС 361.2
До того часу умовами прийняття язичників у ізраїльське суспільство були обрізання та суворе дотримання церемоніального закону, але ці відмінні ознаки були усунені Євангелієм. “Хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!”... ВУС 361.3
Укотре викривши Ізраїль у користолюбстві, насильстві, утисках і закликавши їх чинити справи правди та милосердя, Господь проголошує: “Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, — не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, — тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, — бо уста Господні сказали оце!” ВУС 361.4
Це пророцтво простягається через століття до того часу, коли грішна людина спробувала скасувати одну із заповідей Божого Закону, зганьбити справжню суботу Єгови, а замість неї затвердити одну з власних вигадок... ВУС 361.5
В Едемі були засновані дві постанови, які не втратили свого значення після гріхопадіння, — субота і шлюб. Людство винесло їх за брами раю. Усі, хто любить і дотримується суботи, а також зберігає чистоту шлюбної постанови, доводять цим, що вони — друзі людям і Богові. Усі, хто вченням або прикладом применшує обов'язковість цих священних установ, є ворогами як Богові, так і людству, використовуючи свій вплив і Богом дані таланти для того, щоб привести людей у стан замішання та морального розпаду (Ознаки часу, 28 лютого 1884 р.) . ВУС 361.6