“Не вам знати нас і строки, котрі Отець встановив Своєю владою” (Дії 1:7). ВУС 366.1
Учням не дано було знати час Другого приходу Христа. Одне було дано їм зрозуміти: вони отримають силу після того, як на них зійде Святий Дух, і їм належить бути свідками Христа. Уся ця нестримна цікавість, бажання знати терміни є негожим. Нам не дано це знати, і нам не потрібно турбуватися про те, чого Господь не довіряв нам, а залишив при Собі, у таємниці. Однак нам обіцяно Його Дух, у цьому ми можемо бути впевнені, Його ми можемо безвідплатно отримати, бо без цієї Божественної сили ми не здатні зробити нічого для спасіння душ. Через швидкоплинність людського життя кожна подія має стати приводом для збагачення душ євангельськими істинами. ВУС 366.2
Час швидко спливає, і ми повинні постійно пам'ятати про духовність Закону та абсолютну марність формального, обрядового послуху заповідям, якого вимагає законницька релігія. Нам потрібно звеличувати вічні принципи істини. Усі люди повинні дізнатися про святий милосердний характер Бога. У щоденних справах нам необхідно керуватися обов'язком, щоб розуміти, як ставитися до Бога та один до одного, адже ми повинні піклуватися про душі, як ті, що мають дати звіт. Ми повинні відкривати людям не фантазії, не вигадки й умовиводи людські, а милість Бога, явлену в дарі Його Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Нам слід звеличувати Ісуса, щоб Він міг привернути до Себе людей... ВУС 366.3
Як важко їм усвідомити необхідність безперервної молитви, щирого розкаяння, дедалі більшого вдосконалення характеру, що є сіллю християнського досвіду та свідченням роботи Святого Духа над серцем. Святий Дух повинен просвітлювати, оновлювати й освячувати душу... ВУС 366.4
Нехай кожен нині виконує свій обов'язок, активно працюючи разом з Ісусом Христом. У вашому християнському благочесті має відображатися Христос, щоб Його благодать була представлена такою, якою вона є, — чудовою, привабливою, гармонійною та незмінною. Життю, прикрашеному святістю, не властиве бездіяльне споглядання. Це життя, наповнене ревною працею для Господа, Чиє світло сяє все більше й більше аж до повного дня! (Бюлетень Генеральної Конференції, четвертий квартал 1896 р., с. [764, 765]). ВУС 366.5