“Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто при ходить до Мене, Я не вижену геть” (Івана 6:37). ВУС 41.1
Сам Ісус, коли жив серед людей, часто перебував у молитві. Молитва передувала й освячувала кожне діяння в Його служінні... ВУС 41.2
Він знаходив утіху і радість у спілкуванні зі Своїм Отцем. І якщо наш Спаситель, Син Божий, відчував потребу в молитві, тим більше ми, немічні, грішні смертні, повинні відчувати потребу в ревній постійній молитві... ВУС 41.3
Не допускайте думки, що через ваші помилки, через те, що ваше життя затьмарене хибами, ваш Небесний Отець не любить вас і не почує ваших молитов... Його любляче серце зворушене нашими скорботами і нашим згадуванням про них... Немає такого тягаря, якого Він не зміг би нести, бо Він підтримує світи й керує справами нашого Всесвіту. Господь звертає увагу на все, що позбавляє нас спокою, для Нього немає дрібниць. Йому під силу прочитати найпохмуріші сторінки нашого життя; для Нього не існує нерозв'язних труднощів. Ніхто з людей не впав так низько, ніхто не є таким негідним, щоб йому вже не можна було здобути спасіння в Христі... ВУС 41.4
Якщо ми завжди дивитимемося на Господа, підносячи свої серця до Нього в подяці і хвалі, наше релігійне життя буде безперервно відновлюватися. Наші молитви матимуть форму розмови з Богом, так, ніби ми говоримо один з одним. Він особисто відкриватиме нам Свої таємниці. Часто нас відвідуватиме приємне радісне відчуття присутності Ісуса... ВУС 41.5
Як чудово, що в нас є можливість молитися й отримувати відповіді на свої молитви; що негідні, недосконалі смертні мають владу підносити свої прохання до Бога. Чи можемо ми бажати вищої влади за цю — бути з'єднаними з безмежним Богом? Немічні грішні люди мають перевагу говорити зі своїм Творцем. Вони вимовляють слова, які сягають престолу Володаря Всесвіту... ВУС 41.6
Веселка навколо престолу служить запевненням, що Бог вірний і в Нього нема зміни, ні тіні переміни... Він поручився Собою слухати наші благання, коли ми приходимо до Нього, визнаючи свою негідність та свої гріхи. Виконання Його Слова в нашому житті — справа честі Його престолу (Ознаки часу, 18 червня 1902 р.). ВУС 41.7