“Хто вірить у Сина, той має вічне життя” (Івана 3:36). ВУС 84.1
Справжні Божі діти — люди віруючі, а не ті, хто постійно сумнівається або вічно незадоволений... У всі віки і серед усіх народів віруючі в те, що Ісус може спасти і спасе їх кожного зокрема від гріха, — це Божі вибрані, Його особливий скарб... ВУС 84.2
Господь по Своїй милості через Святого Духа відкрив нашому розумінню багату Істину, і ми повинні відгукнутися на це ділами благочестя й посвячення, які відповідають дарованим нам високим привілеям та перевагам. Господь чекає, щоб вилити милість на Свій народ, ще більше відкрити їм Свій батьківський характер, Свої доброту, милість і любов. Він очікує, щоб явити їм Свою славу; і якщо вони й надалі прагнутимуть пізнати Господа, то дізнаються, що Прихід Його, мов зірниці. ВУС 84.3
Божий народ повинен стояти не на загальноприйнятій основі, а на святій основі євангельської Істини. Вони повинні йти в ногу зі своїм Вождем, постійно дивлячись на Ісуса, Проводиря і Вершителя їхньої віри, просуваючись уперед і вгору та не ставати спільниками в неплідних ділах темряви... ВУС 84.4
Перевага Божих дітей — звільнитися від влади тілесних пожадань і зберігати свій особливий небесний характер, який відрізняє їх від тих, хто любить світ. У своїх моральних уподобаннях, у своїх звичках і звичаях вони відокремлені від світу. Хто вони — Божі діти? Вони — члени царської сім'ї, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто їх покликав із темряви до дивного Його світла... ВУС 84.5
Невже ті, кому довірені скарби Істини, не оцінять великі переваги світла та привілеї, придбані для нас завдяки жертві Божого Сина на Голгофському хресті? Ми будемо суджені відповідно до того світла, яке отримали, і нам не знайти виправдання нашій поведінці. Перед нами були відкриті Дорога, Правда і Життя... ВУС 84.6
Наша воля має бути на боці волі Господа, і нам слід твердо вирішити, що за Його благодаттю ми будемо вільні від гріха (Рев'ю енд Геральд, 1 серпня 1893 р.). ВУС 84.7