1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого, УПО — Приповісті 6:1
2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст! УПО — Приповісті 6:2
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай, УПО — Приповісті 6:3
4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм, УПО — Приповісті 6:4
5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова! УПО — Приповісті 6:5
6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: УПО — Приповісті 6:6
7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; УПО — Приповісті 6:7
8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. УПО — Приповісті 6:8
9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? УПО — Приповісті 6:9
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, УПО — Приповісті 6:10
11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!... УПО — Приповісті 6:11
12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами, УПО — Приповісті 6:12
13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми, УПО — Приповісті 6:13
14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває, УПО — Приповісті 6:14
15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема! УПО — Приповісті 6:15
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: УПО — Приповісті 6:16
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, УПО — Приповісті 6:17
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, УПО — Приповісті 6:18
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів! УПО — Приповісті 6:19
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї! УПО — Приповісті 6:20
21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй! УПО — Приповісті 6:21
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе! УПО — Приповісті 6:22
23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання, УПО — Приповісті 6:23
24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки. УПО — Приповісті 6:24
25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками, УПО — Приповісті 6:25
26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну... УПО — Приповісті 6:26
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить? УПО — Приповісті 6:27
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її? УПО — Приповісті 6:28
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї! УПО — Приповісті 6:29
30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує, УПО — Приповісті 6:30
31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому! УПО — Приповісті 6:31
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою, УПО — Приповісті 6:32
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться, УПО — Приповісті 6:33
34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти: УПО — Приповісті 6:34
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш! УПО — Приповісті 6:35