1 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою. УПО — Приповісті 17:1
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок. УПО — Приповісті 17:2
3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує. УПО — Приповісті 17:3
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного. УПО — Приповісті 17:4
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини. УПО — Приповісті 17:5
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки. УПО — Приповісті 17:6
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива. УПО — Приповісті 17:7
8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. УПО — Приповісті 17:8
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів. УПО — Приповісті 17:9
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів. УПО — Приповісті 17:10
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. УПО — Приповісті 17:11
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його. УПО — Приповісті 17:12
13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому. УПО — Приповісті 17:13
14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її! УПО — Приповісті 17:14
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні. УПО — Приповісті 17:15
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема? УПО — Приповісті 17:16
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. УПО — Приповісті 17:17
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого. УПО — Приповісті 17:18
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. УПО — Приповісті 17:19
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. УПО — Приповісті 17:20
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого. УПО — Приповісті 17:21
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості. УПО — Приповісті 17:22
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. УПО — Приповісті 17:23
24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі. УПО — Приповісті 17:24
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість. УПО — Приповісті 17:25
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість! УПО — Приповісті 17:26
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина. УПО — Приповісті 17:27
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним. УПО — Приповісті 17:28