Go to full page →

Приповісті 19 УПО — Приповісті 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний. УПО — Приповісті 19:1

2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться. УПО — Приповісті 19:2

3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце. УПО — Приповісті 19:3

4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його... УПО — Приповісті 19:4

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований. УПО — Приповісті 19:5

6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари. УПО — Приповісті 19:6

7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх! УПО — Приповісті 19:7

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро. УПО — Приповісті 19:8

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине. УПО — Приповісті 19:9

10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником. УПО — Приповісті 19:10

11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною. УПО — Приповісті 19:11

12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву. УПО — Приповісті 19:12

13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди. УПО — Приповісті 19:13

14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа. УПО — Приповісті 19:14

15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує. УПО — Приповісті 19:15

16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре. УПО — Приповісті 19:16

17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому. УПО — Приповісті 19:17

18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу. УПО — Приповісті 19:18

19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше. УПО — Приповісті 19:19

20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці. УПО — Приповісті 19:20

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній. УПО — Приповісті 19:21

22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу. УПО — Приповісті 19:22

23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його. УПО — Приповісті 19:23

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її. УПО — Приповісті 19:24

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку. УПО — Приповісті 19:25

26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює, УПО — Приповісті 19:26

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання! УПО — Приповісті 19:27

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду. УПО — Приповісті 19:28

29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним. УПО — Приповісті 19:29