1 Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить. УПО — Приповісті 27:1
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. УПО — Приповісті 27:2
3 Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. УПО — Приповісті 27:3
4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? УПО — Приповісті 27:4
5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. УПО — Приповісті 27:5
6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. УПО — Приповісті 27:6
7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. УПО — Приповісті 27:7
8 Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. УПО — Приповісті 27:8
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. УПО — Приповісті 27:9
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! УПО — Приповісті 27:10
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. УПО — Приповісті 27:11
12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. УПО — Приповісті 27:12
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. УПО — Приповісті 27:13
14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. УПО — Приповісті 27:14
15 Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: УПО — Приповісті 27:15
16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. УПО — Приповісті 27:16
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. УПО — Приповісті 27:17
18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. УПО — Приповісті 27:18
19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. УПО — Приповісті 27:19
20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. УПО — Приповісті 27:20
21 Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. УПО — Приповісті 27:21
22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! УПО — Приповісті 27:22
23 Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, УПО — Приповісті 27:23
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? УПО — Приповісті 27:24
25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, УПО — Приповісті 27:25
26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, УПО — Приповісті 27:26
27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх. УПО — Приповісті 27:27