1 Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження! УПО — Екклезіяста 7:1
2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! УПО — Екклезіяста 7:2
3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! УПО — Екклезіяста 7:3
4 Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. УПО — Екклезіяста 7:4
5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, УПО — Екклезіяста 7:5
6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!... УПО — Екклезіяста 7:6
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. УПО — Екклезіяста 7:7
8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! УПО — Екклезіяста 7:8
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. УПО — Екклезіяста 7:9
10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це. УПО — Екклезіяста 7:10
11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить, УПО — Екклезіяста 7:11
12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. УПО — Екклезіяста 7:12
13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? УПО — Екклезіяста 7:13
14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! УПО — Екклезіяста 7:14
15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. УПО — Екклезіяста 7:15
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? УПО — Екклезіяста 7:16
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? УПО — Екклезіяста 7:17
18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. УПО — Екклезіяста 7:18
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. УПО — Екклезіяста 7:19
20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, УПО — Екклезіяста 7:20
21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, УПО — Екклезіяста 7:21
22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших! УПО — Екклезіяста 7:22
23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона! УПО — Екклезіяста 7:23
24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? УПО — Екклезіяста 7:24
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! УПО — Екклезіяста 7:25
26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! УПО — Екклезіяста 7:26
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! УПО — Екклезіяста 7:27
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... УПО — Екклезіяста 7:28
29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!... УПО — Екклезіяста 7:29