1 А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї, УПО — Дії 4:1
2 обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих. УПО — Дії 4:2
3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був. УПО — Дії 4:3
4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять. УПО — Дії 4:4
5 І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники, УПО — Дії 4:5
6 і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого. УПО — Дії 4:6
7 І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили? УПО — Дії 4:7
8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві! УПО — Дії 4:8
9 Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена, УПО — Дії 4:9
10 нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! УПО — Дії 4:10
11 Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! УПО — Дії 4:11
12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали. УПО — Дії 4:12
13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були. УПО — Дії 4:13
14 Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли. УПО — Дії 4:14
15 І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою, УПО — Дії 4:15
16 говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити. УПО — Дії 4:16
17 Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я. УПО — Дії 4:17
18 І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення. УПО — Дії 4:18
19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? УПО — Дії 4:19
20 Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули! УПО — Дії 4:20
21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось. УПО — Дії 4:21
22 Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення. УПО — Дії 4:22
23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили. УПО — Дії 4:23
24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив! УПО — Дії 4:24
25 Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне? УПО — Дії 4:25
26 Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його. УПО — Дії 4:26
27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим, УПО — Дії 4:27
28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося. УПО — Дії 4:28
29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати, УПО — Дії 4:29
30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса. УПО — Дії 4:30
31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю! УПО — Дії 4:31
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було. УПО — Дії 4:32
33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була! УПО — Дії 4:33
34 Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, УПО — Дії 4:34
35 та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав. УПО — Дії 4:35
36 Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин, УПО — Дії 4:36
37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів. УПО — Дії 4:37