1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, УПО — Филип'янам 2:1
2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! УПО — Филип'янам 2:2
3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. УПО — Филип'янам 2:3
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. УПО — Филип'янам 2:4
5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! УПО — Филип'янам 2:5
6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, УПО — Филип'янам 2:6
7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, УПО — Филип'янам 2:7
8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... УПО — Филип'янам 2:8
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, УПО — Филип'янам 2:9
10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, УПО — Филип'янам 2:10
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! УПО — Филип'янам 2:11
12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння. УПО — Филип'янам 2:12
13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю. УПО — Филип'янам 2:13
14 Робіть усе без нарікання та сумніву, УПО — Филип'янам 2:14
15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, УПО — Филип'янам 2:15
16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо. УПО — Филип'янам 2:16
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма. УПО — Филип'янам 2:17
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною! УПО — Филип'янам 2:18
19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас. УПО — Филип'янам 2:19
20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. УПО — Филип'янам 2:20
21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. УПО — Филип'янам 2:21
22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії. УПО — Филип'янам 2:22
23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною. УПО — Филип'янам 2:23
24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас. УПО — Филип'янам 2:24
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй, УПО — Филип'янам 2:25
26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував. УПО — Филип'янам 2:26
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. УПО — Филип'янам 2:27
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був. УПО — Филип'янам 2:28
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, УПО — Филип'янам 2:29
30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене. УПО — Филип'янам 2:30