Я хотіла б знайти настільки переконливі слова, щоб спонукати всіх членів нашої церкви, усіх правдивих місіонерів, усіх, хто вірить у вістку третього ангела, усіх, хто стримує ногу свою ради суботи, замислитися над вісткою 58-го розділу книги Ісаї. Робота доброчинності, до котрої закликається в цьому розділі, — це робота, якої вимагає Бог від Свого народу в наш час. Це робота, котру Він Сам призначив. Ми не полишені на сумніви стосовно того, до кого ця вістка звернена, та часу її явного виконання, оскільки читаємо: “І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: ‘Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!’”. ХС 193.2
Божий пам'ятник, сьомий день — субота, знак Його праці у створенні світу, був усунений людиною беззаконня. У Божого народу є особлива робота — замурувати пролом, який був зроблений у Його Законі; і чим ближче ми до кінця, тим більш нагальною стає ця робота. Усі, хто любить Бога, покажуть виконанням Його Заповідей, що вони мають Його знак. Вони — направники шляхів для поселення... Істинна медична місіонерська робота нерозривно пов'язана з виконанням Божих Заповідей, серед яких особливо згадується субота, оскільки вона є великим пам'ятником Божої творчої діяльності. Її дотримання пов'язане з роботою відновлення морального образу Божого в людині. Це служіння, котре Божий народ повинен виконувати в наш час. Таке служіння, здійснюване належним чином, принесе рясні благословення Церкві (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [265, 266]). ХС 193.3