Наша робота в цьому світі — жити для добра інших, благословляти їх, бути гостинними, хоч прийняття в нашому домі тих, які дійсно потребують нашої турботи і отримають користь від спілкування з нами, часто може спричинити нам певну незручність. Деякі уникають цього необхідного тягаря. Однак хтось повинен нести його; і через те, що брати на загал не люблять виявляти гостинність і не виконують однаковою мірою цей християнський обов'язок, тягар лягає на небагатьох, чиї серця відгукуються і котрі охоче сприймають труднощі тих, хто потребує їхньої допомоги, як свої власні (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [645]). ХС 266.2
“Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів”. Ці слова і з плином часу не втратили своєї сили. Наш Небесний Отець продовжує посилати на шлях Своїх дітей можливості, які є прихованими благословеннями, і хто їх використовує, отримує велику радість (Пророки і царі, c. [132]). ХС 266.3