Працівникам Божим потрібна віра в Бога. Він уважно ставиться до їхніх трудів, цінує їхню роботу. Божественні сили призначені співпрацювати з тими, хто трудиться разом з Богом. Коли ми думаємо, що Бог не вчинить так, як Він сказав, що в Нього немає часу, щоб помічати Своїх працівників, то ганьбимо нашого Творця (Південний сторож, 2 серпня 1904 р.). ХС 326.3
Працівник Божий потребує сильної віри. Зовнішні обставини можуть видаватися несприятливими, але в найпохмурішу годину приходить світло згори. Сила тих, які з вірою люблять Бога і служать Йому, буде поновлюватися день у день (Служителі Євангелія, c. [262]). ХС 327.1
Справжня віра має душевну енергію, непохитність принципів та незмінність мети, котрих не можуть послабити ні час, ні важка праця (Наочні уроки Христа, c. [147]). ХС 327.2
Часто в житті християнина виникає небезпека, і обов'язки видаються надто важкими, щоб їх виконати. Уява малює неминучу загибель попереду, і рабство чи смерть — позаду. Але Божий голос ясно говорить: “Іди вперед”. Ми повинні підкоритися цьому повелінню, навіть якщо наші очі нічого не бачать у темряві і ми відчуваємо холодні хвилі біля своїх ніг. Перешкоди, що заважають нам рухатися вперед, ніколи не зникнуть перед тими, хто сумнівається і вагається. Хто не поспішає слухатися, очікуючи, коли зникне остання тінь сумніву й не загрожуватиме невдача або поразка, — взагалі ніколи не послухається. Голос невір'я нашіптує: “Почекаємо, поки зникнуть усі перешкоди, і ми ясно побачимо шлях”. Але віра сміливо кличе вперед, бо всього надіється, усьому довіряє (Патріархи і пророки, c. [290]). ХС 327.3