Люди, що називають себе послідовниками Христа, стоять на суді перед Небесним Усесвітом, але через брак горливості й через слабкість зусиль у служінні Богові вони відмічені як невірні. Якби те, що вони роблять, виконувалося ними найкращим чином, вони не зазнали б осуду. Якби вони доклали до роботи своє серце, то зробили б значно більше. Ці люди самі знають і світ знає, що вони великою мірою втратили дух самозречення й готовності нести свій хрест. У не бесних книгах навпроти багатьох імен буде написано: “Не працівники, а споживачі”. Багато з тих, що носять Ім'я Христа, затьмарюють Його славу, приховують Його красу, принижують Його честь. Є багато людей, імена котрих записані в церковних книгах, але вони не перебувають під владою Христа. Вони не звертають уваги на Його повчання й не виконують Його роботу. Тому ці люди перебувають під владою ворога. Вони не чинять жодного реального добра, а отже, завдають незмірної шкоди. Оскільки їхній вплив не є запахом життя — на життя, він є запахом смерті — на смерть (Наочні уроки Христа, c. [303, 304]). ХС 56.2