Брати й сестри по вірі, чи у вашому серці постає наступне запитання: “Чи я сторож брата свого?” Якщо ви стверджуєте, що ви — діти Божі, то ви — сторож брата свого. Господь вважає членів церкви відповідальними за душі тих, для котрих вони могли би бути засобом спасіння (Історичні нариси, с. [291]). ХС 13.1
Спаситель віддав Своє дорогоцінне життя, щоб заснувати Церкву, здатну служити страждальцям, засмученим і спокушуваним. Громада віруючих може бути бідною, неосвіченою й невідомою. Однак у Христі вони здатні виконувати роботу в сім'ях, у своїй окрузі і навіть у віддалених краях, а результати цієї роботи будуть такими ж далекосяжними, як сама вічність (Служіння зцілення, c. [106]). ХС 13.2
Хоч часом може видаватися, що Церква слабка і недосконала, вона завжди є об'єктом особливої турботи Бога. Це те місце, де завжди діє Його благодать і де Він з особливим задоволенням виявляє Свою силу, що перетворює серця (Дії апостолів, c. [12]). ХС 13.3
Хтось повинен виконувати доручення Христа, хтось повинен продовжувати роботу, розпочату Ним на Землі, і цей привілей був даний Церкві. З цією метою вона була організована. Чому ж тоді члени церкви не беруть на себе відповідальності? (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [295]). ХС 13.4
Він закликає Церкву виконати призначений їй обов'язок, утримуючи прапор правдивої реформи на своїй власній території й дозволяючи підготовленим і досвідченим працівникам поспішити на нові поля (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [292]). ХС 14.1
Віруючі в Солуні були справжніми місіонерами... Проповідувані істини завойовували серця, і душі долучалися до числа віруючих (Дії апостолів, c. [256]). ХС 14.2
Посвячення дванадцятьох було першим кроком на шляху організації Церкви, котра після вознесіння Христа мала продовжувати Його справу на Землі (Дії апостолів, c. [18]). ХС 14.3
Божа Церква — оплот святого життя, вона наділена різноманітними дарами та Святим Духом. Її члени мають знаходити щастя в щасті тих, кому вони допомагають і приносять благословення. Господь бажає здійснити через Свою Церкву чудову працю, щоб Його Ім'я було прославлене (Дії апостолів, c. [12, 13]). ХС 14.4
Наша робота ясно викладена в Слові Божому. Християнин повинен єднатися з християнином, церква з церквою, людські засоби співпрацювати з Божественними. Кожний має підкоритися Святому Духові, і всі повинні об'єднатися у проголошенні світові Доброї вістки про благодать Божу (Бюлетень Генеральної Конференції, 28 лютого 1893 р., с. [421]). ХС 14.5
Нашим церквам слід співпрацювати у справі обробітку духовного ґрунту, маючи надію невдовзі пожати врожай... Ґрунт непіддатливий, але переліг має бути розораний і насіння праведності посіяне. Не зупиняйтеся, улюблені Богом учителі, неначе сумніваючись, чи продовжувати роботу, котрої ставатиме більше в міру її виконання (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [420]). ХС 14.6
Церква — це призначена Богом організація для спасіння людей. Вона була створена для служіння, і її місія полягає в тому, щоб нести Євангеліє світові. Від початку Божий план передбачав, щоб Його Церква відображала у світі Його повноту і достаток. Члени Церкви, котрих Він покликав із темряви до чудового Свого світла, повинні являти Його славу (Дії апостолів, c. [9]). ХС 15.1
Нехай жодна церква не вважає, що вона занадто мала, щоб справляти вплив і виконувати служіння у великій роботі для цього часу. ХС 15.2
Беріться за роботу, брати. Не самі лише великі табірні зібрання, з'їзди або наради матимуть особливу прихильність Бога; найскромніший вияв безкорисливої любові буде увінчаний Його благословеннями і отримає свою велику нагороду. Чиніть, що можете, а Бог збільшить ваші здібності (Рев'ю енд Геральд, 13 березня 1888 р.). ХС 15.3