Павло був красномовним оратором. До свого навернення він часто намагався вразити своїх слухачів високим ораторським мистецтвом. Але тепер він усе це залишив. Тепер Павло не захоплювався поетичними висловами та примхливими образами, що задовольняють почуття й живлять уяву, однак далекі від реального життя, натомість намагався з допомогою простих слів донести до сердець слухачів життєво важливі істини. Вишуканий виклад істини може викликати екстаз почуттів, проте надто часто істина, представлена таким чином, не є поживою, котра може зміцнити й укріпити віруючого для життєвих битв. Нагальні потреби, сьогоденні переживання душі, котра бореться, може задовольнити лише здорове практичне викладення основних принципів християнства (Дії апостолів, c. [251, 252]). ХС 173.2