Ви друзі Мої, якщо чините те, що Я заповідаю вам (Івана 15:14). ННП 170.3
Характер і поведінка християнина разюче відрізняються від того, що представляють собою світські люди. Християнин не може знаходити задоволення в розвагах та різноманітних веселощах світу. У нього більш піднесені, святі прагнення. Своїм послухом християни на ділі доведуть, що вони — Божі друзі. “Ви друзі Мої, — каже Христос, — якщо чините те, що Я заповідаю вам... Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, а Я вибрав вас із світу, тому світ і ненавидить вас”. ННП 170.4
Христос — ваша твердиня і ваша башта. До Його Імені “втече справедливий і буде безпечний” [Прип. 18:10.. Справедливість і досконалість Його вимог незбагненні для людей світу, котрі дивляться на релігію Христа як на рабське ярмо, що руйнує їхню свободу. Кожна з Божих вимог — це повеління стати мудрішими, багатшими, благороднішими, з'єднавши наші немічні сили із силою Безмежного. Якщо ми підемо слідами Христа, нам не доведеться червоніти, бо наша совість не буде нам докоряти. Його служіння завжди розумне. Його праця завжди почесна і славна. Домагання наших друзів, котрі хочуть, щоб ми обрали для себе задоволення цього світу та пристосувалися до світських звичаїв, і котрі вважають нас упертими, не витримують жодного порівняння із вимогами Христа до нас... ННП 170.5
Цінність людини в Божих очах залежить від її єднання з Христом, адже тільки Бог здатний морально підняти людину через праведність Христа. Світські почесті та світська велич не мають цінності більшої за ту, якої надає їм Творець людини. Мудрість їхня — це безумство, а їхня сила — неміч. ННП 171.1
Будемо ж цінувати те, що цінує Бог. Істинну велич характеру можна здобути тільки через Христа. Наш Спаситель зараховує Свою праведність тому, хто віддає Йому найкращі та найсвятіші прагнення свого серця. Наша цінність пропорціональна нашій близькості з Богом.45Letter 9, 1873 ННП 171.2