Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя (Прип. 4:23). ННП 185.2
Старанно зберігати серце надзвичайно важливо для здорового зростання в благодаті. Серце в його природному стані — це вмістилище нечистих помислів та гріховних пристрастей. Підпорядковане Христу, воно має бути очищене Духом від будь-якої скверни. Проте це не може бути здійснене без згоди людини. ННП 185.3
Коли душа очищена, обов'язок християнина — зберігати її неопоганеною. Багато хто, здається, вважає, що релігія Христа не вимагає від людини залишити повсякденні гріхи та відмовитися від звичок, які тримають її душу в рабстві. Завдяки докорам сумління вони відмовляються від дечого, але при цьому їм не вдається представляти Христа в повсякденному житті. Вони не привносять христоподібність у свої сім'ї, не виявляють уваги й обережності при виборі слів. Занадто часто вимовляються дратівливі, нетерплячі слова, які пробуджують найгірші пристрасті людського серця. Таким людям необхідна постійна присутність Христа в душі. Тільки Його силою вони зможуть бути на варті слів та вчинків. ННП 185.4
У справі збереження серця необхідні наполегливість у молитві, невтомність у проханнях до престолу благодаті про допомогу. Люди, котрі називають себе християнами, повинні приходити до Бога в щирості й покорі, благаючи про допомогу... Християнин не має можливості завжди перебувати в молитві, проте його думки і бажання можуть бути завжди звернені вгору.73 BC 1157 ННП 185.5
Якщо ви зберігатимете своє серце на Небесах, це додасть сил усім вашим якостям та внесе життя в усі ваші обов'язки. Якщо ви привчите свій розум думати про небесне, усі ваші прагнення будуть наповнені життям і старанністю. Наші зусилля слабкі, і ми пробігаємо свою християнську дорогу повільно, виявляючи млявість та лінощі, оскільки мало цінуємо небесну нагороду. Ми — карлики у своїх духовних досягненнях. А перевага й обов'язок християнина полягають у тому, щоб зростати в пізнанні Сина Божого, у досконалому змужнінні.8Ibid. ННП 186.1