Не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку; але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день (Євр. 10:25). ННП 191.1
Люди, котрі належать до спільноти віри, у жодному разі не повинні нехтувати спільними зібраннями, оскільки це призначений Богом засіб привести Його дітей до єдності, щоб вони, виявляючи християнську любов та перебуваючи в християнському спілкуванні, допомагали одне одному, зміцнювали й підбадьорювали одне одного... ННП 191.2
Як брати нашого Господа, ми покликані святим покликанням до святого, щасливого життя. Ставши на вузький шлях послуху, будемо зміцнювати себе спілкуванням один з одним та з Богом. З огляду на наближення Божого дня будемо часто зустрічатися для вивчення Його Слова, спонукуючи один одного бути вірними до кінця. Ці земні зібрання — призначені Богом засоби, завдяки яким ми маємо можливість говорити один з одним, отримувати різноманітну допомогу, аби приготуватися належним чином та здобути в небесних зібраннях виконання обітниці про нашу спадщину. ННП 191.3
Пам'ятайте: у кожному зібранні ви зустрічаєтеся з Христом, Господом зібрань. Підтримуйте особисту зацікавленість один в одному, бо недостатньо просто знати людей. Ми повинні знати людей у Христі Ісусі. Нам заповідано бути уважними один до одного. Такий лейтмотив Євангелія. А лейтмотив світу — любов до самого себе.20Letter 98, 1902 ННП 191.4
Я бажаю підбадьорити тих, хто збирається невеликими групами для поклоніння Богові. Брати і сестри, не сумуйте з приводу своєї нечисленності. Дерево, яке самотньо стоїть на рівнині, глибше вкорінюється в землі та ширше розкидає свої гілки, виростає більш міцним і пропорційним, сам на сам борючись із бурями та радіючи сонячному світлу. Так і християнин, позбавлений будь-якої земної залежності, навчиться повністю покладатися на Бога і здобуватиме силу й мужність у кожному зіткненні. ННП 191.5
Хай благословить Господь розсіяних та самотніх і нехай зробить їх успішними працівниками для Нього.21ST Jan. 12, 1882 ННП 192.1