Брати мої, не зважайте на особу, майте віру в нашого Господа слави — Ісуса Христа! (Якова 2:1). ННП 206.4
Зло і несправедливість, які існують у світському товаристві, ніколи, ніколи не повинні знаходити підтримку в середовищі християн... Бог вимагає, щоб ви широко відкривали руку для нужденних та виявляли найніжніше співчуття до тих, хто зазнає лиха і страждає через убогість... ННП 206.5
Якщо у вас перебуває дух Христа, ви любитимете людей, як своїх братів; ви виявите честь скромному учневі в його бідній оселі, адже Бог любить його не менше, ніж вас, а, може, і більше. Бог не визнає жодних каст. Він відзначає людей Своєю печаткою не через їхнє становище, багатство чи інтелектуальну велич, а через тотожність із Христом. Справжня цінність людини — у чистоті її серця, в її цілеспрямованості... Кожний, хто живе в повсякденному спілкуванні з Христом, застосовуватиме до людей Його оцінку. Він поважатиме в людях добре й чисте, хоч вони бідні у світському розумінні... Жадібність, корисливість і скупість — це ідолопоклонство, яке безчестить Бога... Християнам наказано бути ніжними, співчутливими та благодійними.49RH Oct. 6, 1891 ННП 207.1
Ми повинні навчитися наслідувати Зразок, щоб Дух, який мешкав у Христі, оселився і в нас. Спаситель не перебував серед тих, хто займав високе й почесне становище у світі. Він не проводив час із тими, хто прагнув до ледарства і задоволень. Він ходив, звершуючи добро. Його завдання полягало в тому, щоб допомагати нужденним, рятувати заблудлих і загиблих, піднімати обтяжених, руйнувати ярмо поневолених, зціляти недужих, говорити слова співчуття й розради стражденним і засмученим. Від нас вимагається, щоб ми робили те ж саме. Давайте ж пробудимося й візьмемося за справу, намагаючись бути благословенням для нужденних і втіхою для страдників. Чим більше ми черпаємо від духу Христа, тим краще побачимо, що робити для наших ближніх. Ми будемо сповнені любові до загиблих душ та знайдемо задоволення в наслідуванні Величі Небес.50MS 1, 1869 ННП 207.2