Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! (Прип. 8:18, 19). ННП 217.1
Чим ближче жадібна людина до своєї смерті, тим жадібнішою вона стає. Людина, яка все життя була зайнята тим, що збирала собі земні скарби, не може з легкістю відмовитися від своїх звичних прагнень. Невже той, хто шукає небесних скарбів, не шукатиме їх більш старанно, більш ревно і наполегливо? Чи не бажатиме він кращого й неминущого? Чи не почне шукати нетлінного вінця слави, багатств, яких не знищать ані міль, ані іржа та яких злодії не підкопують і не крадуть? Чим більша його надія, тим енергійніші зусилля і тим сильніше бажання не втратити нетлінного скарбу... Його справа на Землі — придбання вічних багатств. Він не може та не хоче задовольнятися тим, щоб, скуштувавши небесних Божих дарів, бути жебраком і втратити вічність. Душа палко бажає більше, більше. У цьому її справжня потреба. Нам потрібно більше Божественної благодаті, більше просвіти, більше віри... ННП 217.2
О, якби всі наші зусилля були спрямовані на досягнення однієї великої мети — придбання багатств Божої благодаті в цьому житті, які свідчення ми могли б зберігати у своїй пам'яті, перераховуючи Божі щедроти й доброту!.. Тоді звичка зробилася б твердим принципом збирати духовні скарби настільки ж ревно і наполегливо, як люди у світі заробляють земні тлінні багатства. Ви маєте всі підстави бути незадоволеними тим, чим володієте сьогодні, коли в Господа є ціле Небо блаженства та ціла скарбниця благодаті для вдоволення потреб душі. Сьогодні нам необхідно більше благодаті, ми потребуємо відновлення Божої любові й ознак Його доброти, і Він не забере цих чудових небесних скарбів від того, хто їх справді шукає... ННП 217.3
Люди, котрі усвідомлюють свої духовні потреби, виявлять прагнення своїх душ, палке бажання, що сягає далі й вище за будь-який земний тлінний мотив до вічного.1MS 22, 1889 ННП 217.4