Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Мо'іх найменших братів, ви зробили Мені (Матв. 25:40). ННП 219.1
Що буде, якщо так звані послідовники Христа подивляться на свій багатий одяг і побачать на них слова, написані Божим перстом: “Одягни нагого”? А якщо на дорогому оздобленні своїх будинків, на картинах і меблях вони побачать напис: “Убогих бурлаків до дому впровадь”? А в їдальні, де стравами заставлений стіл, Божий перст накреслить: “Вламай голодному хліба свого”. Нехай усі: і молоді, і старші пам'ятають: бути управителями Господніми — справа серйозна... Нужденні і страждальці продовжують бідувати, тоді як Господні гроші егоїстично марнуються на примхи та розкіш. О, якби всі пам'ятали, що Бог не дивиться на обличчя! Як чудово бути вірним і правдивим управителем перед лицем справедливого, безстороннього Бога... ННП 219.2
Божий Закон вимагає звіту від кожної людини за використання кожного долара, який потрапляє їй в руки, адже Господь зробив людей Своїми знаряддями для допомоги нужденним у світі. Якщо людина накопичує або егоїстично використовує довірені їй Господом кошти, ці гроші призведуть до загибелі її власну душу, оскільки вона шанує, звеличує і прославляє сама себе... У нашому світі є люди, котрі, претендуючи на своє богообрання, можуть спокійно пройти повз нужденного іншим боком вулиці. Ісус бачить це, Ісус зазначає це, Він не пройде повз це. Ісус сказав, що прийшов благовістити вбогим. Він подарував Свої блага, щоб у серцях Його народу, незмінно зростаючи та зміцнюючись, жили любов і милосердя... ННП 219.3
Розподіл нагород в останній день залежить від нашої практичної благодійності: “Те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені”. Христос ставить Себе на місце бідняка, ототожнюючи Свої інтереси з його інтересами... Він закликає кожного учня із вдячною щедрістю ділитися довіреними йому дарами, неначе він віддавав їх Самому Викупителеві.3MS 11, 1892 ННП 220.1