А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя! (Вих. 19:5). ННП 26.2
Ця обітниця була дана не тільки Ізраїлю, а й усім слухняним Божому Слову. Люди, котрі живуть серед небезпек останніх днів, мають розуміти: як на початку їхнього християнського шляху істина з'єднала їх зі Спасителем, так Начальник та Проводир їхньої віри і завершить цю розпочату заради них працю. Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином. Якщо люди співпрацюють з Богом, виконуючи доручену Ним працю, їхні сили зростатимуть. Якщо вони розвивають просту віру, день у день сподіваючись, що Бог обов'язково зміцнить їх у Христі, Він каже до них, як колись сказав до стародавнього Ізраїлю: “Ти святий народ для Господа, Бога свого, — тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі” (П. Зак. 7:6). Тобто Бог може й хоче провадити і спрямовувати всіх, хто бажає цього керівництва. Він прагне навчити кожного постійної довіри, непохитної віри та беззаперечного послуху. Він звертається до кожного зі словами: “Я — Господь, Бог твій. Ходи зі Мною, і Я осяю світлом твій шлях”... ННП 26.3
Бог вимагає послуху всім Його заповідям. Єдиний спосіб для людей здобути щастя — бути слухняними законам Божого Царства. ННП 26.4
Життя з його перевагами й талантами — це Божий дар. Пам'ятаймо: усе, чим ми володіємо, походить від Бога й має бути повністю й охоче присвячене Йому. Павло виголошує: “І взагалі, все визнаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, задля Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа, виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру” (Филп. 3:8, 9). Нам необхідно принести в жертву свої ідеї, свою волю, якщо хочемо стати одне з Христом у Бозі. Усе, ким ми є і що в нас є, необхідно покласти біля ніг Христа.36MS 17, 1899 ННП 26.5