Щоб ви зодяглися в нову людину, створену за подобою Божою, в праведності та святості істини (Ефес. 4:24). ННП 246.2
Жодна людина не отримує святість за правом народження або в дар від іншої людини. Святість — Божий дар через Христа. Люди, котрі приймають Спасителя, стають Божими синами. Вони — Його духовні діти, народжені згори, оновлені в праведності та святості істини. Їхній розум перетворений. Вони більш ясно й чітко бачать вічні реалії. Вони прийняті в сім'ю Бога, уподібнилися до Нього й перетворені Його Духом від слави в славу. Колись вони любили передусім самих себе, а тепер понад усе люблять Бога і Христа... ННП 246.3
Прийняти Христа як свого особистого Спасителя та наслідувати Його приклад у самозреченні — ось секрет святості.586 BC 1117 ННП 246.4
Святість — це не стан ейфорії, а результат повної покори Богові. Це життя кожним словом, яке виходить з Божих уст; це виконання волі нашого Небесного Отця, довіра до Бога в будь-якому випробуванні, віра в Його обітниці як у темряві, так і у світлі. Релігія — це ходити не тільки тим, що бачимо, а й вірою, довіряючи Богові з усією впевненістю та спочиваючи в Його любові.59YI Feb. 17, 1898 ННП 246.5
Освячення — це стан святості як внутрішній, так і зовнішній, це святість і цілковита належність Господу не по формі, а по правді. Кожна нечиста думка, кожна згубна пристрасть розділяють душу з Богом, бо Христос ніколи не зможе покрити грішника Своїми шатами праведності, щоб приховати його провину... Необхідно постійно звершувати справу подолання зла, підтримки добра та відображати характер Ісуса. Ми повинні ходити у світлі, яке зростатиме й розгоратиметься до повного дня. Це і є справжнє ґрунтовне зростання в міру зрілості повноти Христа... ННП 246.6
Уподібнившись до Христа в характері, подолавши будь- який гріх і кожну спокусу, живучи в Божому страху та постійно споглядаючи Господа, ми знайдемо мир і радість на Землі та забезпечимо собі справжнє щастя на Небесах.60Letter 12, 1890 ННП 247.1