Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе (Филп. 2:3). ННП 268.1
О, яким важким багато хто робить християнське життя! Вони підіймаються стрімким, тернистим схилом, хитаючись під вагою покладеного на себе тягаря, немов повинні виправляти характери оточуючих... їм невідомий чудовий мир Христа. Вони не приймають руку допомоги, яку подає їм Ісус, натомість безперестанку переживають за чужі переступи й неправду, не помічаючи при цьому добрих, підбадьорливих, обнадійливих знаків, якими усіяний їхній шлях. ННП 268.2
Як тільки людина усвідомить свою відповідальність перед Богом і свій обов'язок перед ближніми та зрозуміє, що її вплив сягає так далеко, що може позначитися на чиїйсь вічній долі, вона перестане задовольнятися своєю убогою духовністю, вишукувати вади і критикувати інших людей. Вона зробить своє життя таким, яким хоче бачити життя інших людей. Вона житиме тільки у Христі, цілком і повністю покладаючись на Нього в удосконаленні свого характеру.23Letter 42a, 1878 ННП 268.3
Нам необхідно очистити свої думки від усіх скарг і причіпок. Не споглядаймо всі вади, які можемо побачити... Якщо ми хочемо мати правильне уявлення про Бога, то повинні не відводити погляду від великих дорогоцінних якостей — чистоти, слави, сили, доброти, любові, якими обдаровує нас Бог. Споглядаючи їх, ми так зосередимося на цих найважливіших якостях, що вже не матимемо бажання шукати вади в оточуючих.24MS 153, 1907 ННП 268.4
Розмірковуйте про Господа Ісуса, про Його заслуги і любов та не намагайтеся вишукувати чужі вади й роздумувати про помилки інших людей. Звертайте свої думки до того, що гідне вашої підтримки і похвали. Якщо ж ви настільки спостережливі, що можете побачити чужі помилки, будьте ще більш спостережливими, аби зауважувати добре і хвалити добре. Якщо ви звернете свій критичний погляд на самих себе, то обов'язково виявите в собі такі ж негожі якості, які знаходите в інших. Будемо ж постійно працювати, щоб зміцнювати одне одного в найсвятішій вірі.25MS 151, 1898 ННП 269.1