Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого (1 Кор. 13:4, 5). ННП 277.2
Багатьом людям властива надмірна неосвячена образливість, яка тримає їх у постійній напрузі. Вони весь час насторожі в очікуванні якогось слова, погляду чи вчинку, який зможуть витлумачити як неповагу або невдячність. Усе це необхідно подолати. Кожному слід прямувати вперед у Божому страху, стараючись з усіх сил, не турбуючись при цьому про похвалу та не ображаючись на докір, ревно служачи Богові й навчаючись знаходити найбільш пристойне пояснення всьому, що нам може видатися образливим в оточуючих.40MS 24, 1887 ННП 277.3
Цілком можливо, що про нас ходитимуть погані чутки, але якщо ми йдемо прямим курсом, якщо залишимося байдужими до них чуток, то й інші будуть байдужими. Віддамо Богові турботу про нашу репутацію... Наклеп можна виконати тільки своїм способом життя, його не знищити словами обурення. Найбільше ми повинні дбати про те, щоб діяти в Божому страху та своєю поведінкою показати, що ці чутки фальшиві. Ніхто не може зашкодити нашому характеру більше, ніж ми самі. Підпор потребують лише слабкі дерева і старі будинки. Коли ми показуємо, що стурбовані захистом своєї репутації, у людей складається враження, що вона справді небездоганна перед Богом і її потрібно постійно підтримувати.413 BC 1160, 1161 ННП 277.4
Не личить тим, чиї слабкості і вади так довго доводиться зносити Христу, весь час пам'ятати про неповагу й реальні або уявні образи... Серце, сповнене любові, яка не задумує лихого, не стежитиме пильно, щоб зауважити прояви непошани й образливі слова на свою адресу. Така воля Бога, щоб Його любов закривала очі, зачиняючи слух і серце для всіх подібних провокацій та нападів, якими сатана бажав би їх наповнити. Існує благородна велич у мовчанні у відповідь на лихі вигадки чи злобу. Хто вміє володіти собою, той сильніший за царів та завойовників.423 BC 1160 ННП 278.1