Але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду (Марка 4:19). ННП 326.1
Нам потрібно остерігатися обтяжувати себе навіть, здавалося б, необхідними життєвими турботами настільки, щоб не мати можливості виконувати найважливішу роботу. Думки людей, їхні заняття, що залучають руки й серця, віддані здебільшого егоїстичним, особистим, земним інтересам. Їм дозволяють настільки поглинати увагу, що її не залишається для вічних реалій. Душа приречена голодувати через нестачу їжі. Тривалі години, віддані земному, виснажують розум і тіло. Саме так і має бути за задумом сатани. Уся свіжість і сила розуму, уся його проникливість віддані світові, а Богу залишається немічна, неуважна думка — плід втомленого, занепокоєного розуму. Питання найвищого значення й важливості, які мають відношення до вічного миру, стають другорядними внаслідок звичайних життєвих турбот; таким чином Бога щодня обкрадають, позбавляючи служіння, котре зміцнило б духовність, спрямовуючи думки до Неба й залучаючи душу до спілкування з Богом і святими ангелами.1Letter 23a, 1892 ННП 326.2
Ми не повинні дозволяти світським справам настільки володіти нашою увагою, щоб розум і тіло були повністю поглинуті ними, бо таким чином ми позбавляємо наших ближніх добрих слів і діл, які могли б допомогти їм на шляху до Неба. Світські справи служать перешкодою для злиття світла. Тому Христос не може вилити благодать, яку Він прагне дарувати нам. Багато хто має дедалі менше сили, щоб віддавати іншим, оскільки не отримують її з Джерела сили. Бог закликає їх відокремитися від усього, що розкладає розум і руйнує релігійний досвід.2Letter 181, 1904 ННП 326.3
Усі відчувають тиск невідкладних турбот, тягарів і обов'язків, але чим більший тиск, чим важчі тягарі, котрі вам треба нести, а, отже, тим більше ви потребуєте Божественної допомоги. Ісус буде вашим Помічником. Ви потребуєте постійного світла життя, що освічувало б ваш шлях. І тоді його божественні промені осяватимуть і інших.3MS 59, 1897 ННП 326.4