Ось Я стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, то Я ввійду до нього і буду вечеряти з ним, і він зі Мною (Об'явл. 3:20). ННП 409.1
Ісус каже: “Ось Я стою під дверима і стукаю”. Чи впустимо ми Його? Він не хоче, щоб ми в цей час, серед небезпек останніх днів, стояли, покладаючись на свої обмежені сили... Наша перевага — ходити у світлі Його присутності, вплітаючи в характер, який ми формуємо, золоті нитки бадьорості, подяки, терпіння і любові. Тим самим ми явимо силу Божественної благодаті й будемо відображати небесне світло серед усіх хвилювань і роздратувань, які приходять до нас щодня... Так чому ж ми ходимо, спотикаючись без світла?27RH Nov. 24, 1885 ННП 409.2
Кожне застереження, напучення, кожний докір у Божому Слові або в устах Його уповноважених вісників — це стукіт у двері серця, це голос Ісуса, Який просить дозволу ввійти. З кожним не прийнятим до уваги стуком ваша рішучість відчинити двері стає дедалі слабшою. Якщо до голосу Ісуса не прислухатися відразу, його можна буде переплутати з безліччю інших голосів; тоді турботи та справи світу поглинають увагу і свідомість своєї гріховності зникає. Серце стає менш сприйнятливим, занурюючись у небезпечний стан не усвідомлення стислості часу, за яким настає велика вічність.287 BC 966, 967 ННП 409.3
Біля дверей серця багатьох людей накопичилося стільки сміття, що вони не можуть впустити Ісуса. Одним необхідно усунути незгоди між ними та їхніми братами; в інших вхід перепиняє злий норов, гордість, жадібність, у третіх любов до світу. Усе це має бути усунуто, щоб можна було відчинити двері й запросити Спасителя ввійти. ННП 409.4
Яка дорогоцінна обітниця: “Я ввійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною”! О любов, дивовижна любов Бога! Незважаючи на наші гріхи та байдужість, Він каже: “Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас і вилікую ваше відступництво”.29RH Sept. 4, 1883 ННП 410.1
Наша справа — відчинити двері серця та впустити Ісуса. Він стукає, бажаючи ввійти... Чи відчините ви двері? Ісус стоїть біля дверей вашого серця. Впустіть Його, Небесного Гостя.30Letter 110, 1893 ННП 410.2