А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп'ятий світ, а я для світу (Гал. 6:14). ННП 52.1
Позбавити християнина хреста — те саме, що забрати з небосхилу сонце, яке освітлює день, та місяць із зірками з нічного небозводу. Хрест Христа наближає нас до Бога, примиряючи людину з Богом і Бога з людиною. Отець дивиться на хрест, на страждання, які довелося зазнати Його Синові, щоб визволити людський рід з безнадійного нещастя та привернути людину до Себе. Він дивиться на нього з ніжним співчуттям Батьківської любові. Хрест майже втрачений з уваги, але без хреста немає зв'язку з Отцем, немає єднання з Агнцем посеред небесного престолу, немає теплого прийому для заблудлих, котрі бажають повернутися на залишений шлях праведності й істини, немає надії для злочинця в день суду. Без хреста немає засобів для перемоги над владою нашого сильного ворога. Усі надії людства спираються на хрест.18MS 58, 1900 ННП 52.2
Коли грішник підходить до хреста і дивиться на Того, Хто помер заради його спасіння, він може зрадіти в повноті радості, оскільки його гріхи прощені. Схиливши коліна біля хреста, він досягнув найвищого становища, яке тільки доступне людині. Світло пізнання Божої слави відкривається в особі Ісуса Христа, і звучать слова прощення: “Живіть, о ви, винні грішники, живіть. Ваше покаяння прийняте, бо Я забезпечив викуп”. ННП 52.3
Завдяки хресту ми дізнаємося, що наш Небесний Отець любить нас безмежною вічною любов'ю та приваблює нас до Себе ніжнішим співчуттям, ніж мати своє неслухняне дитя. Чи варто дивуватися вигукові Павла: “А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа”? Ми також маємо перевагу хвалитися Голгофський хрестом і повністю присвятити себе Тому, Хто віддав Себе за нас. Тоді зі світлом любові, що сяє від Його обличчя на наші, ми вийдемо вперед, віддзеркалюючи його на тих, хто перебуває в темряві.195 BC 1133 ННП 52.4