Бо маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха (Євр. 4:15). ННП 54.2
Христос здобув перемогу і був слухняний саме як людина. У наших висновках ми припускаємося багатьох помилок через наші хибні уявлення про людську природу нашого Господа. Наділяючи Його людську природу силою, недоступною людині в її боротьбі із сатаною, ми тим самим ніби руйнуємо повноту Його людської природи. Він зараховує Свою благодать і дає силу всім, Хто вірою приймає Його. ННП 54.3
Послух Христа Його Отцеві — той же послух, який вимагається від людини. Людина не може перемогти сатанинські спокуси без Божої допомоги, з'єднаної з людськими зусиллями. Так було і з Ісусом Христом; Він міг покластися на Божественну силу. Він прийшов у наш світ не для того, щоб виявити послух “меншого” Бога “більшому”, але щоб коритися Божому святому Законові як людина, і в цьому Він — наш приклад. Господь Ісус прийшов у наш світ не для того, аби показати, що може вчинити Бог. Він прийшов показати, що може зробити людина за допомогою віри в Божу силу, готову завжди допомогти. Людина через віру має стати учасником Божої природи і подолати кожну спокусу. ННП 54.4
Господь нині вимагає, щоб кожний син і кожна дочка Адама через віру в Ісуса Христа служили Йому в тій людській природі, якою ми тепер володіємо. Господь Ісус перекинув міст через прірву, утворену гріхом. Він об'єднав Землю з Небом і смертну людину з вічним Богом. Ісус, Викупитель світу, міг виконувати Божі заповіді тільки таким же чином, як можуть їх виконувати люди.227 BC 929 ННП 54.5
Ми не повинні служити Богові так, ніби не є людьми, натомість маємо служити Йому в тій природі, якою володіємо і яка була викуплена Божим Сином. Завдяки праведності Христа ми постанемо перед Богом прощеними, немовби ніколи не грішили.235 BC 1142 ННП 55.1
Людська природа Божого Сина — усе для нас. Це золотий ланцюг, який з'єднує наші душі з Христом і через Христа з Богом.241 SM 244 ННП 55.2