Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа (Римл. 5:1). ННП 58.3
Виправдання вірою для багатьох є таємницею. Бог виправдовує грішника, коли той кається у своїх гріхах. Він бачить Ісуса на Голгофському хресті... Людина дивиться на викупну Жертву як на свою єдину надію через покаяння перед Богом у порушенні законів Його правління і через віру в нашого Господа Ісуса Христа, Який може спасти й очистити грішника від усякого злочину. ННП 58.4
Посередницьке служіння Христа почалося тоді, коли людина стала винною перед Законом та піддала себе стражданням і нещастям. Заради спасіння людини та її возз'єднання з Богом Закон не був скасований. Замість цього Ісус узяв на Себе служіння Поручителя й Визволителя, ставши гріхом за людину, щоб людина могла стати праведністю Божою в Тому і через Того, Хто був одне з Отцем. Грішники можуть бути виправдані Богом, тільки коли Він прощає їхні гріхи, звільняє від заслуженого ними покарання і ставиться до них так, немов вони завжди були праведні та не грішили, даруючи їм Своє уподобання. Вони виправдані тільки завдяки заліченій праведності Христа. Отець приймає Сина, а з Ним (через Його викупну жертву) приймає і грішника... ННП 58.5
Тисячі людей вірять в Євангеліє та в Ісуса Христа як Спасителя світу, але ця віра не спасає їх... Вони не каються і не мають тієї віри, яка покладається на Христа як на Спасителя, Котрий прощає гріх; їхня віра не веде до покаяння... ННП 59.1
Виправдна віра завжди викликає спочатку істинне покаяння, а потім і добрі вчинки, які є плодами цієї віри. Спасенна віра не буває без доброго плоду. Бог віддав Христа нашому світові, щоб Він став замісною жертвою для грішника. Як тільки грішник виявляє істинну віру в заслуги дорогоцінної викупної Жертви, звертаючись до Христа як особистого Спасителя, він відразу ж отримує виправдання від Бога, бо пін прощений.35MS 46, 1891 ННП 59.2