У побожності — братерство, а в братерстві — любов (2 Петра 1:7). ННП 81.3
Слово Бога заповідає всім Його дітям: “Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі” (1 Петра 3:8). Отже, якщо людина не показує в терпеливості побожності, вона не виявить і братерства, Здійснюючи Свою місію в нашому світі, Христос явив людині чесноти Духа Божого, які, будучи прийняті, формують та перетворюють усю людину зовні і всередині. Ці чесноти знищують її гординю, спонукають не думати про себе високо, натомість вважати свого брата дорогоцінністю в Божих очах, адже Христос заплатив за його душу безмірну ціну. Якщо ми цінуємо людину як Божу власність, то будемо до неї добрими, доброзичливими, поблажливими. ННП 81.4
Релігії Ісуса Христа притаманна воістину небесна ввічливість. Вона виховує звичку виявляти ніжність почуттів і доброту в поведінці. Благочестива людина придбає і цю чесноту, піднявшись ще на один щабель. Чим вище вона підіймається сходинами, тим більше благодаті Божої відкривається в її житті, почуттях, принципах. Вона постійно вивчає умови її прийняття Богом, а єдиний спосіб отримати небесну спадщину — уподібнитися в характері до Христа. Милосердя пом'якшує сувору вдачу, облагороджує грубі манери. Внутрішня зміна виявляється в зовнішніх вчинках. Чесноти Духа Божого невидимою силою діють у перетворенні характеру. Релігія Христа ніколи не виявить похмурості, різкості й неповаги. Увічливість — біблійна чеснота. Життя Христа характеризувала така чеснота, як братерство. Христос був увічливий, як жодна інша людина на Землі, і цю якість неможливо переоцінити... ННП 82.1
Зростання в благодаті — важливе здійснення того, над чим працює в нас Бог. Це запорука майбутньої слави, це прояв тут, на Землі, духу, який панує на Небесах.7Ibid. ННП 82.2